|
|||||
|
| Самопоміч: 1. Кожний малюнок має опис, щоб прочитати його - достатньо навести курсор миші. 2. Щоб глянути збільшене зображення малюнка достатньо кланцути по ньому. 3. Не усі малюнки можуть збільшуватися :) 4. Світлини поміщені у червону рамочку номінуються на Оскара ;) P.S. За усі знайдені орфо та грама помилки буде нести відповідальність той, хто їх знайде :) |
12.06.2004-19.06.2004
|
Ось і завершилася тижнева подорож-прогулянка-відпочинок до Львова. Ні, не тільки до Львова, але й до мальовничих пейзажів Карпат, побачних моєю гостею вперше зблизька, а не тільки з малюнків. Спробую перелічити те що було, за виключенням того, що не можна: Відвідини Львівського оперного театру ім. С. Крушельницької, де я проронив сльозу від надзвичайно чуйної гри акторів. Проте найбільше вражень я отримав від гри головного героя, який крізь сльози розпачу мусить сміятися і розважати публіку.
На жаль, під кінець другої дії він не стримується, на що активно та дещо нервово зреагували глядачі на сцені, і вбиває на смерть спочатку коханця своєї дружини а потім і її. Що було з ним після того нам не встигли розказати, бо опустилася завіса і кінець виставі. Глядачі розходилися і розбігалися. Більшість яких так і не встигла збагнути що ж насправді трапилося і за що все-таки актор забив ножем у серце інших акторів. На запитання, звідки така зухвала впевненість - є доволі проста відповідь - основна маса глядачів це поляки та інші такого ж ґатунку зіваки різного покоління, які не розуміють української мови (мега-трагедія "Паяци" на дві дії).
|
Відвідини руїн
замку у Старому Селі, де я ледь не посипався з добрячої висоти
разом із кількасотлітніми цеглинами, 
які
наче пух розсипалися у долонях, залишаючи на них тільки жовтий порох
історії. Благо росла трава з міцним корінням, заглибленим у стіни,
за які я ухопився і врятувався. (Відображення
замку можна буде побачити у темних окулярах у моїй згодом)
 |
 |
 |
 |
|
Відвідини кінотеатру, де в котрий раз розумієш наскільки тупими є американці (чи то вони навмисне себе з такої негарної сторони показують?) і не розуміють доволі елементарних речей, вдаючи із себе водночас геніїв (учасники національних олімпіад, які обраховують надпотужні математичні задачки у голові) та героїв-рятівників світу.
До прикладу, хочеться сказати, що для того, щоб зігрітися від вічної мерзлоти, що агресивно наступає і перебуваючи при тому у одній з найбільших бібліотек світу, "генії" стрімко рвуться до книгосховищ, де кожен по візочку привозить з собою по кілька десятків книг щоб спалити їх у великому каміні поруч з залом, де повнісінько столів, столиків, стільців. Загалом - є купа дерева, а палять книги, подекуди унікальні. Але мушу віддати належне дизайнерам та аніматором, задіяним у створенні цього фільму. Спецефекти першої половини кінострічки вразили до глибини душі своєю масштабністю так, що я кілька разів відкривав рота та хитав головою від баченого. Люблю кіно. :) |
Відвідини старої частини Львова, з його старою Ратушею, та музеями майже у кожному будинку площі Ринок. В одному з музеїв були побачені перші 3D (!) світлини початку минулого століття (1903 рік) та грізний трон диявола (кажуть один європеєць пропонував близько 500000 Євро за нього). Страшно подумати які речі відбувалися на цьому троні і, без сумніву дикі оргії з трагічним кінцем жертвоприношення. Як він попав до Льокав і до цього музею мені не збагнути та й гід-екскурсовод не охоче ділилася інформацією. Вона виглядала радше заклопотаною.
"Страшно подумати які речі відбувалися на цьому троні"
|
 |
|
Відвідини Прикарпаття з його зеленими та високими горами з цілющим і надчистим повітрям та водою, яких нема ніде у світі (А може це ми так собі самі думаємо?). Не забуваю також про річку з водоспадом, які відзняті мільйонами клаців фотоапаратів та кілометрами телестрічок знімальних камер. В цей момент згадую спочатку виставу "Тіні забутих предків", яка буле першою театральною виставою мого зеленого дитинства, згодом фільм з трагедією Іванка та Марічки, таких собі гуцульських Ромео та Джульєтти.
Відвідини туалету в Яремчі, перебуваючи в якому ти поринаєш у середину 80-х років 20-го сторіччя. Та ж сама тужлива пісенька з плеєра - плівку касети тягне то швидше то повільніше, пришвидшуючи чи уповільнюючи спів хітових "зірок" тих часів. Той самий запах (але не сморід, ні), коли я був у літніх таборах. Ще коли я був малим та зеленим піонером, що абсолютно не сумнівається у настанні щасливого майбутнього. Та й взагалі, мені зараз здається, я навіть про таке не думав. |
Відвідини та проживання у найкращих номерах готелів Західної України (Але то тільки в останні два дні відпустки, бо за ті ж гроші ми проживали у номері з ванною і туалетом брєжнєвського періоду, в якому воду подають по розкладу. І то холодну :(
|
||||
2004 (c) all rights reserved by ukraine
contact me * : yuras [at] mail dot com